Теща підібрала сороченя. Каже, сиділо мовчки під каштаном, на якому гніздо - мабуть, спробувало політати. Крук вже пробував його клювати, неподалік вичікували двійко котів.
Врятоване оселилось у нас на балконі.
Це воно вже оклигало. Перший день сиділо мовчки, тільки під вечір зрозуміло, що ці великі птахи без крил дають їжу.
Мамуня чатувала спочатку здалеку, на другий день сиділа вже за три метри від балкону.
Тепер я знаю, що коли сорока стрекоче - вона дає команду "мовчи, дурню!"
Сороченя стихало під час стрекоту, але якщо на балконі нікого не було. Варто було будь-кому з'явитись, починався галас. Мамуня стрекоче, це волає "дайдайдай".
Які там інстинкти, думав я. Хто годує, той і мама - нема сенсу шукати кращого. Звикне, буде нам ще один член родини.
Але на шостий день дверцята клітки лишили відкритими, і воно таки пішло у вільний світ.
Потяг до свободи таки існує!
Під час подіЇ я був на роботі, тому світлин нема :(
Перші вечір і ніч мале провело на каштані поруч із нашим балконом. Крапав дощик, але не повернулось. Наступного дня перебралось на дерево далі. Потім ще далі.
Ось воно чистить пір'я
А батьки контролюють ситуацію навколо
Воно вчиться літати
Коли я підійшов надто близько, а воно вимагало їжі, прилетіла мамуня: "мовчи, дурню!"
Дерево за деревом, сім'я перебралась до сусідньої школи. Там тихіше.
І більше їжі - кілька шовковиць
А нам тепер не вистачає квохтання на балконі.
P.S. Чому у цьому блозі? Бо життя - це хімічні реакції.
А кібернетика - це наука про загальні принципи управління у різних системах, у біологічних також.
